Проблема чинної моделі фінансування НСТУ – можливість політиків втручатись у бюджет мовника

Нову модель фінансування Суспільного в Україні, а також досвід фінансування суспільних мовників інших країн обговорили на практичному семінарі “Моделі та механізми фінансування суспільних мовників: європейський досвід”, що відбувся 11 вересня в Києві.

У події взяли участь представники Суспільного – члени Наглядової Ради Олексій Панич та Олександр Павліченко, секретар Наглядової ради Вадим Міський, голова правління НСТУ Зураб Аласанія, члени правління Родіон Никоненко, Олександра Кольцова, Інна Гребенюк і Роман Вінтонів, експерти Ради Європи – Марк Велінскі (Франція), виконавчий директор Комісії з питань радіо та телебачення Литви Неріюс Малюкевічіус і керівник Міжнародного департаменту фінського суспільного мовника Yle Міка Оямієс, а також представники Міністерства фінансів України, Комітету ВРУ з питань бюджету, Комітету ВРУ з питань податкової та митної політики, медіаюристи.

За словами голови Правління НСТУ Зураба Аласанії, перетворення державного мовника на суспільний зумовило низку глобальних змін, насамперед зміну місії та головних завдань. Тим часом, фінансова залежність від держави, яка не виконує свої зобов’язання перед мовником, спричиняє нові виклики.

“Ми залишаємося в прямій залежності від держави, яка сама вирішує, коли надати гроші, а коли ні. Все ускладнюється і тим, що це перший рік реформи суспільного мовника. У спадок ми отримали застарілу радянську технічну базу. Лакун було так багато, що ми не знали, за що перше братися. Тепер настав час системних змін, і тут украй важливо мати незалежне фінансування, яке має надходити планово, щоб ми могли планувати свою роботу”, – сказав Зураб Аласанія.

Також голова правління Суспільного наголосив, що завдяки підтримці демократичних європейських інституцій об’єктивність і незалежність мовника поки що є гарантованою, але в майбутньому необхідно виробити механізми самостійного функціонування Суспільного мовлення в Україні.

Як зазначив голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг, проведення експертизи моделі фінансування Суспільного мовника згідно зі стандартами Ради Європи є однією з пріоритетних сфер. Він нагадав, що свого часу Офіс Ради Європи висловлював занепокоєння щодо суттєвого недофінансування Суспільного мовника в Україні, а міжнародні організації розмістили повідомлення про загрозу на Платформі Ради Європи щодо захисту журналістики та безпеки журналістів.

Своєю чергою, експерти Ради Європи поділилися досвідом становлення, функціонування та фінансового забезпечення суспільних мовників своїх країн – Франції, Литви й Фінляндії.

Зокрема, у Франції бюджет суспільного мовника складається з абонентської плати (фактично частини податку на доходи фізосіб) та доходів від реклами, а в Литві бюджет суспільного мовника LRT включає доходи від 1,5% від фактичного надходження податку з доходів фізичних осіб та 1,3% доходів від акцизного податку.

Керівник Міжнародного департаменту фінського суспільного мовника Yle Міка Оямієс розповів, що джерело фінансування суспільного Фінляндії – доходи від спеціального податку (від 0 до 163 євро залежно від доходів особи). У структурі мовника – 16 радіостанцій, 10 телестанцій, 4 телеканали й 6 радіоканалів та 3 онлайн-служби, на яких сукупно працює 2,8 тис. людей. Торік бюджет Yle становив 461,8 млн євро, тобто 15 млрд грн.

Для порівняння, у структурі Суспільного мовника в Україні – 2 загальнонаціональні телеканали, 3 загальнонаціональні радіостанції і 28 регіональних філій (щонайменше один теле- і радіоканал у кожній області), а також 4,5 тис. працівників. Цього року бюджет українського Суспільного становить 0,75 млрд грн, попри те, що за законом держава зобов’язана виділити компанії фінансування в розмірі 0,2% від загального фонду державного бюджету за попередній рік, тобто 1,28 млрд грн у 2018 році.

“Головна проблема полягає в тому, що Закон “Про суспільне телебачення і радіомовлення України” не виконується. Минулого, 2017 року, ми отримали 55%, а після часткового дофінансування – 85% належної суми. Це дозволило нам протриматися до кінця року і навіть зробити перші кроки у реформуванні компанії. 50% фінансування, які ми отримали в цьому році, не вистачає на нормальне функціонування компанії, не кажучи вже про її розвиток”, – зазначив член Правління ПАТ “НСТУ” Родіон Никоненко.

Щоб забезпечити фінансову стабільність Суспільного, секретар Наглядової ради Суспільного Вадим Міський разом із медіаекспертами розробили пропозиції щодо нової моделі фінансування Суспільного, яку презентували на семінарі.

За словами Вадима Міського, є три стовпи незалежності суспільних мовників: кадрова незалежність, редакційна і фінансова. В Україні фінансова незалежність фактично відсутня. Нова модель дозволить обмежити можливості політичного впливу на щорічний бюджет Суспільного.

“Головна проблема фінансування Суспільного мовлення з держбюджету – можливість політиків втручатися у процес формування щорічного бюджету компанії. Для вирішення цієї проблеми кошти мають виділяти не із загального фонду держбюджету, а зі спеціального, який має чітку структуру з надходженнями з визначених джерел і, відповідно, призначаються для конкретних потреб. Фінансування Суспільного мовника потрібно закріпити за однією зі статей податкового надходження до спецфонду держбюджету. Таким надходженням є рентна плата за користування радіочастотним ресурсом”, – пояснив Вадим Міський.

До кінця року Рада Європи проведе експертизу наявної моделі фінансування Суспільного мовника і надасть рекомендації щодо вдосконалення цієї моделі та приклади найкращих практик фінансування суспільних мовників у європейських країнах.

Семінар “Моделі та механізми фінансування суспільних мовників: європейський досвід” відбувся в межах проекту Ради Європи “Зміцнення свободи медіа, доступу до інформації та посилення системи суспільного мовлення в Україні”.

suspilne.media

Коментувати

Будьласка, залиште Ваш коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут